Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Монеты Союза Советских Социалистических Республик.


Яготин

Сторінка 7 з 8
К. Степанченка нагороджено орденом Леніна, доярку Г. І. Битюк і головного зоотехніка, Д.О. Кравченка - орденом Жовтневої Революції.
Партійна організація птахофабрики спрямовує свою діяльність і на підвищення ідейного рівня робітників. Тут організовано Ленінську народну школу та групу політінформаторів, до якої залучені переважно комуністи з вищою освітою.

В економіці Яготина провідне місце належить цукровому заводу ім. Ілліча та експериментальному заводу Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості. За роки семирічки завод ім. Ілліча значно реконструйовано, обладнано новою апаратурою та устаткуванням. Багато трудомістких робіт механізовано й автоматизовано. Завдяки цьому потужність підприємства з року в рік зростає. У 1961 році завод переробляв за добу 18-20 тис. цнт сировини, а в 1969 році - 25 тис. цнт. 1969 року цукрозавод ім. Ілліча було підпорядковано Міністерству харчової промисловості СРСР, а радгосп ім. Ілліча виділився у самостійне господарство-Яготинський бурякокомбінат. З вересня 1967 року підприємство перейшло на нову систему планування та економічного стимулювання промислового виробництва. Цій події передувала велика робота комуністів, спрямована на підготовку колективу заводу до праці в нових умовах. Так, для інженерів і техніків створили економічну школу. Значно поліпшилася трудова дисципліна, зріс інтерес робітників до наслідків своєї праці. Завдяки цьому прибуток заводу у 1970 році становив 1645 тис. крб. Середньомісячна зарплата робітників зросла з 83,3 крб. у 1967 році до 100 крб. у 1969 році. За виконання планів виробництва 1969 року виплачено 123,4 тис. крб. премії. Колектив підприємства, що налічує 1215 чоловік, виховав чимало передовиків праці, 13 з них відзначені урядовими нагородами. Слюсар П. Самокиш нагороджена орденом Леніна, а слюсар Л. А. Берегова - орденом Трудового Червоного Прапора.
Експериментальний цукровий завод став до ладу в 1965 році. Це єдине підприємство в країні, що служить базою для проведення дослідів з нової технології і методів організації виробництва, завод повністю механізовано. Весь комплекс робіт виконували 717 робітників і службовців. У 1970 році обидва цукрові підприємства Яготина злиті у Всесоюзне науково-виробниче об'єднання - «Цукор».
Яготинський маслозавод, збудований у 1956 році, один з найбільших в області. За добу він переробляє близько 100 тонн молока. За останні роки підприємство реконструйовано і переведено на газ. З 1957 року у Яготині працює побутовий комбінат, а з 1960 року - хлібозавод. Ці підприємства також механізовано. За післявоєнні роки стало до ладу ряд промислових підприємств, зокрема автогосподарство (1950 року), районна друкарня (1952 року), «Міжколгоспбуд» (1957 року), районне об'єднання «Сільгосптехніки» (1964 року). У 1957 році на базі колишньої торфоартілі створено державне механізоване торфопідприємство. До 1970 року в Яготині працювали дві цегельні. У тому ж році почав діяти новозбудований цегельний завод потужністю 8-10 млн. штук цегли на рік.
За роки, що минули після війни, Яготин значно розширився. З січня 1954 року - це вже місто. Районна партійна організація, виконкоми районної та міської Рад багато зробили, щоб впорядкувати місто. В Яготині зведено кілька двоповерхових будинків. Це - будинок культури, кінотеатр, готель, побутовий комбінат та ін. Місто реконструюють за генеральним планом: у північній частині створюються адмі- ністративно-культурний і торговий центри.
З кожним роком поліпшується добробут населення, зростає індивідуальне будівництво, при цьому зберігаються давні традиції у внутрішньому та зовнішньому оформленні жител. В особистому користуванні яготинців - 104 автомобілі, 543 мотоцикли, 383 холодильники, 2231 пральна машина. До послуг трудящих В одному з цехів Яготинського маслозаводу. 1970 р. 56 крамниць, побутовий комбінат.
У 1965 році прокладено шосейну дорогу від центру міста до автотраси Київ-Харків. В Яготині споруджено водопровід, заасфальтовано понад 14 тис. кв. м вулиць. Місто газифікується, сюди підведено лінію від газопроводу Шебелинка-Київ. Є міжміська телефонна станція, телеграф.
Громадські організації Яготина, місцева Рада невтомно піклуються про благоустрій, будівництво культосвітніх закладів, охорону природи. За післявоєнні роки на р. Супої влаштовано державний заповідник водоплаваючих птахів «Яготин», а на території колишнього поміщицького парку XVIII-XIX ст. розбитий новий парк, який носить ім'я Т. Г. Шевченка. У місті відкрили широкоекранний кінотеатр «Україна» на 300 місць, новий районний будинок культури, три великі бібліотеки з книжковим фондом 80 тис. примірників.
Справжнім вогнищем культосвітньої роботи в Яготині став районний будинок культури з концертним залом на 400 глядачів; тут працюють гуртки художньої самодіяльності, читаються лекції, регулярно провадяться політінформації, відбуваються заняття університету культури. Часто влаштовують тематичні


Яготин